Науковці та експерти Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації взяли участь в обговоренні причин та шляхів вирішення конфлікту на Донбасі
11 березня 2015 відбулося засідання круглого столу Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації на тему: «Східноукраїнський конфлікт в контексті глобальних трансформацій». Круглий стіл був присвячений презентації однойменної збірки наукових статей, підготовлених і випущених Інститутом.
Метою круглого столу було визначено обговорення причин сучасної системної кризи в Україні, яка вилилася у збройний конфлікт на сході держави, а також можливі шляхи припинення конфлікту та його наслідки.
На обговорення були винесені такі основні питання:
- передумови виникнення конфліктної ситуації на сході України;
- типологія, особливості, шляхи деескалації конфлікту;
- роль наукового співтовариства у врегулюванні кризи.
У круглому столі взяли участь експерти Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації, а також представники Національної академії наук України, Українського католицького університету, Київського університету ім. Бориса Грінченка, Духовного управління мусульман України.
Круглий стіл відкрив Директор Київського відділення Інституту, доктор філософських наук Олександр Білокобильський. Він представив на суд наукової громадськості збірку «Східноукраїнський конфлікт в контексті глобальних трансформацій».
У вступному слові Олександр Білокобильський розповів, що в збірнику представлені крайні позиції і погляди на конфлікт різних вчених з різних регіонів України та з закордону. Автори не намагалися переконати один одного, але ставили перед собою завдання максимально повно описати конфлікт і всі його прояви. Також збірник був спрямований на зниження градусу протистояння в суспільстві при вивченні і оцінках конфлікту на сході України.
У свою чергу, експерт Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації, доктор філософських наук Роман Додонов зазначив, що конфлікт на сході України фактично є сурогатною або гібридної війною, так як інформаційна, ціннісна, духовна складові грають у ньому не менш важливу роль, ніж військова сила або контрольована територія. На відміну від класичної війни, де військовий компонент і контроль над територією є основним способом досягнення мети, «сурогатна» війна починається з інформаційних операцій і спочатку не виглядає як війна. Також протягом усього конфлікту саме невійськова складова (інформаційна, політична, психологічна, економічна) є основним інструментом війни. У сурогатних війнах співвідношення невійськових і військових операцій може досягати 4: 1.
Крім того Р. Додонов висловив упевненість, що саме наукове співтовариство своїми дослідженнями і експертними думками повинно сприяти відновленню миру в Україні.
Професор Українського католицького університету, доктор філософських наук Михайло Черенков підкреслив важливість релігійної складової конфлікту, оскільки саме релігійні цінності та переконання найбільш складно піддаються раціональному аналізу і осмислення. На його думку, необхідно вивчати точки зіткнення «фанатичних» позицій протиборчих сторін для пошуку рішень і опису заходів щодо деескалації конфлікту.
Експерт Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації, кандидат філософських наук Тарас Мошовский зазначив, що в абсолютній більшості випадків для того, щоб в цілому аналізувати конфлікт у дослідників не вистачає об'єктивності, оскільки війна на сході торкнулася практично кожного особисто і не пройшов достатній термін для вивчення його як історичного факту. Крім того, експерт спрогнозував, що основною проблемою, з якою зіткнеться України, після закінчення конфлікту буде необхідність формування і здійснення виваженої політики щодо реінтеграції Донбасу в загальноукраїнський контекст.
Кандидат філософських наук Олександр Штоквіш дав визначення конфлікту як многофакторному і многоаспектному явищу, яке зачіпає безліч сфер: від економіки і політики до ціннісних і психологічних.
Професор Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філософських наук Ярослав Пасько наголосив, що конфлікт на сході України, при всій його багатофакторності, швидше є конфліктом культур. Також до нього привів і той факт, що за час незалежності так і не була сформована власна ідентичність країни Україна.
Вчений секретар Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації, кандидат філософських наук Руслан Халіков аналізуючи типологію конфлікту на Донбасі, підкреслив, що різні сторони конфлікту оцінюють його по-різному. Однак, незважаючи на різницю у визначенні конфлікту, необхідно шукати єдині підстави для проведення переговорів по його врегулюванню.
Також під час круглого столу була відзначена зумовленість конфлікту. На думку експертів, конфлікт не міг не відбутися. Його ніхто не хотів, проте всі сторони переслідували свої цілі і відкидали будь-яку можливість компромісу. В результаті - на Донбасі розгорівся збройний конфлікт.
Експерти дійшли висновку, що до тих пір, поки в суспільстві буде зберігатися напруженість і багато в чому штучне суперництво регіонів України, можлива подальша ескалація конфлікту. Для відновлення миру на Донбасі в першу чергу необхідно подолати стереотипи масової свідомості.
