За Д. Бандоу
Беручи до уваги репресії в червні 1989 року на площі Тяньаньмень в якості моделі, зусилля Китаю можуть призвести до значного кровопролиття. Таке придушення матиме жахливі наслідки для всіх зацікавлених сторін. Гонконг втратить свою відносну автономію, майже напевно виявиться під прямим китайським правлінням і, ймовірно, тимчасово під військовим контролем. Бізнес і інвестиції будуть заморожені, і навряд чи в найближчі роки, якщо взагалі коли-небудь, зможуть повернутися на колишній рівень. Багаті люди спробують вивести кошти за кордон, шукаючи для цього будь-які можливості.
Сполученим Штатам доведеться вживати адекватних заходів: особливий торговий статус Гонконгу буде анульований, підуть економічні санкції. Уже сьогодні американо-китайські відносини не можна назвати безхмарними - економічні відносини знаходяться в облозі; проблеми прав людини ростуть; Пентагон робить упор на питаннях безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Криваве придушення зруйнувало б залишки двосторонніх зв'язків і посилило б аргументи яструбів, які вважають, що нова холодна війна неминуча, якщо вона вже не почалася.
Європа також зіткнеться з викликами, що примушуватиме до негайних дій. Незважаючи на її прагнення до розширення економічних зв'язків, європейські уряди стали більше турбуватися про тиск Китаю. На зустрічі членів НАТО в квітні, питання КНР був головним на порядку денному. Раніше Генеральний секретар Йенс Столтенберг закликав до того, щоб Альянс приділив більше уваги Пекіну: «Мова йде не про переміщення НАТО в Тихий океан, а про те, щоб реагувати на той факт, що Китай наближається до нас».
Гонконг стоїть на краю прірви. Китайські репресії стали б катастрофою. Пекін повинен діяти з терпінням. Так само як і активісти гонконгської демократії. В іншому випадку безлад може привести до репресіями катастрофи.