Головна » Блоги » «М'яка сила» або про нові стратегії міжнародної політики

«М'яка сила» або про нові стратегії міжнародної політики

20.07.2017
5641

Ситуація з референдумом в Нідерландах, а також інші помилки нашої країни на міжнародній арені показали, що ніякі тимчасові проблеми не повинні затуляти майбутнє. Чи враховуємо ми сьогодні існуючі в світі тренди з просування свого майбутнього?

У 2007 році указом президента РФ № 796 був створений фонд «Русскій мир», мета якого – популяризація в Росії і світі російської мови і культури. Основний ареал просування ідей фонду – країни СНД, але фонд працює в усьому світі і на сьогодні існує вже 250 центрів і кабінетів в 76 країнах. Офіційно російська діаспора складає 11 млн. ос., але оскільки фонд вважає «російськими» всіх,  хто тією чи іншою мірою вивчав російську мову і культуру, то таких «росіян» налічується приблизно 120-130 млн. (до речі, відразу стає зрозуміло, для чого потрібен закон «Про російську націю»), тобто, як і населення самої Росії. Таким досить простим способом відбувається збільшення діаспори в десять разів, виходить, що в Росії проживає стільки ж «росіян», як і за кордоном.

У перший рік існування бюджет фонду становив близько 20 млн євро державних коштів, це без урахування приватних пожертв, обсяг яких не розкривається. Надалі державне фінансування з ряду причин було скорочене (на 2017 рік у бюджеті передбачено 7 млн ​​євро), але оскільки частина фінансування є прихованою, неможливо встановити, чи дійсно воно зменшилось. За 10 років свого існування фондом було видано близько 3000 грантів, партнерами фонду є близько п'яти тисяч організацій і установ більш ніж у ста країнах світу. До 2020 року планується витратити 3,75 мільярда рублів на популяризацію російської мови в світі.

Фонд активно просуває свої інтереси, наприклад, у ... Сирії. У 2014 році було прийнято рішення про обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах Сирії. На разі російську мову в цій країні вивчають 11 тис. школярів у 110 школах. Мета на найближчі два роки довести це число до 50 тис. осіб. А Дамаський університет планує прийняти близько 500 студентів на спеціальність «російська мова». Точно також приймають іноземних студентів у Росії, їм оплачують навчання і навіть компенсують витрати на дорогу.

І це тільки мала частина діяльності РФ по популяризації російської мови і культури. Існує ще як мінімум дві структури: Росспівробітництво і Міжнародна рада російських співвітчизників, які ведуть подібну діяльність і представництво в світі / СНД яких анітрохи не менше.

Така діяльність не є інноваційною, подібні інститути й фонди містить кожна поважаюча себе країна, що претендує на вагому роль в глобальній політиці. Туреччина, наприклад, створила Центр турецької культури імені Юнуса Емре, відкриття яких почалося в 2009 році за підтримки Фондом Юнуса Емре, створеним 5 травня 2007 року за ініціативою президента Турецької Республіки А. Гюля і триває до сьогодні. Він названий на честь турецького літератора і громадського діяча Юнуса Емре. З 2009 по 2011 рік Фонд Юнуса Емре відкрив 18 культурних центрів. На сьогодні у всьому світі існує 43 культурних центри турецької культури.

КНР просуває свої культурні інтереси за допомогою Інституту Конфуція. Перший Інститут Конфуція був відкритий 21 листопада 2004 року в Сеулі, Південна Корея, після створення експериментального інституту в Ташкенті, в червні 2004 року. Станом на 2014 рік на шести континентах налічувалося понад 480 інститутів Конфуція у десятках країн. За оцінками Міністерства освіти КНР, до 2010 року 100 мільйонів осіб за кордоном вивчали китайську мову. КНР планує відкрити 1000 інститутів Конфуція до 2020 року.

Україна в цьому році планує створити чотири закордонні представництва – у Варшаві, Берліні, Парижі, Римі – державної установи «Український інститут». У наступному – відкрити офіси ще в Нью-Йорку і, можливо, Пекіні. Однак до кінця року Інститут повинен пройти організаційні етапи становлення. Очікується, що після того як Мін’юст затвердить статут «Українського інституту» та порядок проведення конкурсу на посаду директора, МЗС проведе конкурси, і в Інституті з'являться керівництво і штат. Але стратегія і тактика роботи ще тільки виробляються. На 2017 в бюджеті МЗС виділено 77 млн ​​грн на роботу з українською діаспорою і на формування іміджу України. З цієї суми 7 млн ​​грн передбачено для проектів, орієнтованих на українців, які проживають за кордоном, 48 млн – на забезпечення позитивного іміджу країни і 22 млн – на функціонування «Українського інституту».

І мова зовсім не про те, що Україна сьогодні фінансово не може дозволити собі суперництво з РФ, ні. Питання дуже прості і виникають самі собою: А хто сьогодні в Україні займається вивченням України? Історії, культури, мови? Які існують державні програми підтримки таких досліджень? А приватні? Можливо, якийсь фонд практикує оплату зйомок фільмів українською мовою? Або існують резиденції для письменників, що пишуть українською мовою? Продовжувати ставити питання можна нескінченно. Мова не про суперництво, а про діяльність як таку, чого ми чекаємо?

Завдання не в тому, щоб всіх перемогти – йдеться про досить банальні інвестиції в себе і власне завтра. Щонайменше, для тих, хто пов'язує це завтра з Україною.

Читайте також:

Україна: молодість без молодості

Навколо закону про «російську націю». Ризики для України

 
Дивитись всі блоги