Головна » Блоги » Мрійливі стратеги з дніпровських пагорбів

Мрійливі стратеги з дніпровських пагорбів

12.08.2016
9393

Уже два роки, як ми маємо державну стратегію, що не надто чітко сформульована, але чудово відслідковується, її можна образно назвати «от-якби». От якби тільки відбулося те й те — тоді ми точно все виправили б, ось тоді ми точно зажили б, ось тоді ми точно всім показали б!

Абсолютно безглуздо навіть намагатися узагальнити всі ці «якби», які щодня звучать з вуст наших можновладців, але спробуємо дати зовсім стислий перелік без спроби будь-якої систематизації:

- от якби нам погодили безвізовий режим з ЄС, одразу наші громадяни відчули б дух Європи;

- от якби розвалилася Росія, тоді ми точно повернули б свої території;

- от якби проти сепаратистів зчинився бунт у Донецьку, тоді ми точно перемогли б;

- от якби Росію відключили від SWIFT, то вона розвалилася б;

- от якби Туреччина закрила Босфор і Дарданелли, то див. вище, а ми стали б головними партнерами Туреччини в регіоні;

- от якби нам дали черговий кредит, ми відразу налагодили б ситуацію в економіці;

- от якби всі учасники ЄС узгодили асоціацію, відразу і життя налагодилося б;

- от якщо б Китай проклав «Новий шовковий шлях» в обхід Росії і зробив ставку на Україну;

- от якби нам надали смертельну зброю, то ми стали б непереможними;

- от якби кримчани після «водної», енергетичної, економічної блокади попросилися б назад в Україну...

І т.д. і т.п.

На «от-якби» і, на жаль, виключно на це і розраховано дуже багато в нашій державній стратегії. Однак за два роки нічого з перерахованого вище не сталося. Більше того, відбулося багато в протилежному напрямку. Звідси і запитання, а чи є у нас взагалі якась інша стратегія, крім «ось-якби»? Зрештою хочеться запитати, як у тій пісні: «а якщо все ж ні»? Тоді що — фіаско?

Читайте також:

Ціна незалежності

Чи потрібна українська ідеологія? Про дискурси та критерії зради

 
Дивитись всі блоги