Закінчення Рамадану ознаменувалося в Іраку рішучим штурмом останніх підконтрольних ІД кварталів Мосула. В ході штурму іракська армія і її союзники увійшли в старе місто, взяли під контроль кілька важливих плацдармів і почали тіснити прихильників «Ісламської держави» до символічного центру їх потуги – історичної мечеті ан-Нурі. З цієї мечеттю пов'язана історія видатного об'єднувача Сирії XII століття аміра Нураддіна, і борця з хрестоносцями Саладдіна. Саме до авторитету цих мусульманських лідерів Середньовіччя апелював Абу Бакр аль-Багдаді, проголошуючи у 2014 році в мечеті ан-Нурі свій халіфат. Після втрати ряду ключових символічних центрів, мечеть в центрі Мосула залишилася найважливішим пунктом простору ІД, і не дивно, що за збереження контролю над нею прихильники руху, оточені силами коаліції, боролися понад півроку.
І ось, 20-21 червня іракські війська наблизилися до історичної мечеті на відстань кількох десятків метрів, після чого прогримів вибух і від мечеті з прилеглим до неї оригінальним мінаретом ХІІ століття залишилися одні руїни. Канали ІД одразу ж звинуватили в руйнуванні мечеті коаліцію, в свою чергу іракські канали (і до них приєднався весь інформаційний світ) поклали відповідальність на джигадистів. Так чи інакше, спосіб знищення будівлі абсолютно не схожий на той, яким впала Велика мечеть Алеппо в 2012-2013 році. Навколо й всередині останньої кілька місяців точилися запеклі бої, снаряди поступово прошивали її, поруч стояв мінарет XI століття, і з часом обидві споруди отримали дуже серйозні ушкодження (наприкінці квітня 2013 року мінарет все ж був зруйнований). У свою чергу, руйнування мінарету в Мосулі дійсно нагадує вибух, коли практично ціла споруда моментально злетіла в повітря. Це вказує на цілеспрямоване знищення мечеті не як укриття для військ противника, а як символу, який перестав виконувати своє призначення, з точки зору підривника.
Вибух мечеті моментально став надбанням ЗМІ, а підрив мінарету був відображений на відео, як свого часу крах другої башти в Нью-Йорку, за яким в прямому ефірі спостерігав увесь світ. І цей епізод в черговий раз продемонстрував, що сучасна війна лише частково ведеться між солдатами з автоматами. Паралельно ведеться війна між символами, між сакральними реальностями та ієрофаніями, здавалося б, абсолютно не потрібними в наш секулярний час. Втратити територію – погано, але позбутися символу – смерть. Ця логіка, мабуть, в тому чи іншому вигляді збереглася у військових, для яких навіть у мирний час пошкодження або втрата прапора сприймається дуже болісно, проте в контрсекулярних проектах священне значення символів сприймається набагато гостріше в силу їх своєрідної релігійності. Тому знищення мечеті бійцями ІД дійсно можна представити як акт символічного самогубства, а точніше – жертвопринесення. І такий акт підтверджує, що для логіки поведінки сучасних терористів характерна значно більша готовність до смерті, аніж це було в секулярному ХХ столітті, причому смерть сприймається не як припинення біологічних процесів, а як самопожертва, героїчний вчинок, що підносить людину над буденністю.
Читайте також: