Головна » Блоги » Кораблики Незалежності

Кораблики Незалежності

09.07.2017
7029

На фото – китайський авіаносець "Ляонін". Його водотоннажність майже 60 тис. т. Довжина 305 метрів, чисельність екіпажу 2000 осіб, розрахований на 24 літаки і 12 гвинтокрилів. На сьогодні це єдиний авіаносець КНР (будівництво другого за цим проектом триває) і гордість флоту.

Зараз і не скажеш, що в минулому – це український авіаносний крейсер «Варяг», який був проданий КНР за ціною металобрухту за 25 млн. $. Його почали будувати на верфі в Миколаєві в 1985 році й припинили будівництво в 1992. Ремонт корабля в Китаї тривав 6 років – з 2005 по 2011 роки.

Куди менш цікава історія сталася з авіаносним крейсером «Ульяновськ». За проектом він мав стати першим атомним авіаносним крейсером в СРСР. Його довжина 325 метрів, водотоннажність 80 тис. тонн, екіпаж 3800 осіб, розрахований на 70 літальних апаратів.

У листопаді 1988 року було розпочато будівництво корабля в Миколаєві, за проектом його мали завершити в 1995 році. Станом на 1991 рік готовність корпусу становила 70%, загальна готовність 18%. У 1992 році перший віце-прем'єр-міністр України Костянтин Масик підписав розпорядження про утилізацію корабля, в тому ж році його розпиляли на металобрухт.

Наступним буде багатостраждальний ракетний крейсер «Україна», крейсер класу «Слава», аналогів в світі якому немає. У рамках цієї програми було побудовано чотири крейсера, але введено в експлуатацію лише три. Всі вони знаходяться на озброєнні ВМФ РФ. Після розпаду СРСР Україні дістався четвертий, не введений в експлуатацію крейсер, який так і не був добудований. У березні цього року Президент підписав указ про демілітаризацію корабля, що дозволяє продати його на металобрухт. Вартість металу оцінюють приблизно в 3 млн. доларів.

Мораль цього всього дуже проста – все те, що нам не потрібно і просто гниє, навіть в таких розвинених країнах, як Китай, за щастя.

Китай купив корабель в України і проектну документацію, оскільки готовий авіаносець їм би ніхто не продав, а розвивати свій флот необхідно.

Проблема в тому, що тепер і нам ніхто не продасть озброєння такої потужності. І міркування про те, що це дорого і «було не на часі», сьогодні, м'яко кажучи, не переконливі.

Дорого все, що веде до розвитку і обороноздатності. У такій ситуації, єдиним варіантом подешевше, стало те, «що сталося».

Читайте також:

Важливе і не важливе

Складне майбутнє України

 
Дивитись всі блоги