«Ліберальний міжнародний порядок», який був домінуючим, хоча часто й суперечливим, з 1945 року, ставиться під сумнів як ніколи раніше. Експерти Chatham House розглядають роль і амбіції США як світової держави та досліджують, як інші ключові країни адаптуються до ситуації. Підхід Китаю до міжнародного порядку можна розглядати як спробу врівноважити могутність США та мінімізувати обмеження з боку США щодо здатності Пекіна впливати й формувати своє зовнішнє середовище. Китай робить це, підкреслюючи вестфальські ідеї суверенітету, територіальної цілісності, невтручання та формальної рівності держав — на відміну від ліберальних принципів відкритості, вільного ринку, підходів, заснованих на правилах, і універсальних цінностей.
Росія має хитку репутацію держави, що очолює глобальні зусилля зі демонтажу ліберального міжнародного порядку під керівництвом США. У випадку з війною в Україні, опортуністичні глобальні меседжі Росії про те, що вона є авангардом антизахідного імперіалізму, знаходять відгук в інших країнах. Дискусії щодо бачення Росією міжнародного порядку справедливо зосереджуються на її відносинах із Китаєм.
Хоча Індія буде позиціонувати себе близько до США, це все ще буде далеко від союзу держав. Це відбувається не в останню чергу через стратегічні реалії Індії, такі як економічна залежність від Китаю та військова залежність від Росії, але також і через те, що її ідеологічна близькість закладена в зобов’язанні підтримувати стратегічну автономію у зовнішній політиці.
Читайте також:
На другому плані переговорів: газова геополітика
США приймають виклик у глобальній конкуренції щодо освоєння морських шляхів