Головна » Новини і коментарі » Істина книги і постправда інтернету: популізм як симптом культурного фундаменталізму

Істина книги і постправда інтернету: популізм як симптом культурного фундаменталізму

20.10.2017
624

20 жовтня 2017 року Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Нетерпимість, ксенофобія, популізм у сучасному інформаційному просторі», організований Відділенням релігієзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Українським інститутом стратегій глобального розвитку та адаптації.

Нижче наводимо тези виступів учасників:

Книгодрукування, за Мак-Люеном, подарувало світу небачену уніфікацію і стандартизацію, що заклали підвалини сучасної цивілізації. Воно ж розтиражувало відмінне від «алетейї» та «верітас» уявлення про істину як єдину й одвічну - біблійне уявлення, дане в Книзі.
Ми сформувалися як цивілізація Єдиної істини. До сьогодні це уявлення надихає вчених на створення космогонічних моделей або «теорії всього».

Однак світ змінюється, сьогодні ми говоримо про те, що живемо в світі «постправди». У цього перелому багато причин.

- в глобальному світі ми зіткнулися з новим локалізмом, захистом ідентичностей, які здавалися зникаючими - національних, регіональних, релігійних - люди готові жертвувати загальними істинами заради власної маленької правди;

- соціальні мережі та інші засоби масової комунікації породили ефект «цифрового стада», коли емоційний вигук вождів затьмарює доводи розуму;

- тотальний доступ до друкованого слова розмив значимість експертів і зримо зрівняв у правах всіх, здатних формулювати деяку точку зору, змушуючи їх заходитися криком, аби бути почутими, і нагнітаючи пристрасті майже в кожній області культури.

Однак, є, здається, більш фундаментальні причини.

Європейська культура, починаючи з XV-XVI століть, поступально скидає покриви абсолютизму з усе ширшого кола культурних практик - застосування універсальних понять до реальності зрівняло в правах релігії, нації і культури. А це, в свою чергу, дозволило релятивізувати релігійні, національні, етичні, естетичні переконання європейців. Історія новітньої філософії - це історія розлучення з абсолютистськими стереотипами, префікс «пост-» щоразу символізує розставання з одним з подібних стереотипів.

Останнім бастіоном залишалася сфера граничних цінностей і світоглядних настанов - імперативи свободи, прав людини, демократії і їх наслідкові уявлення про глобальний відкритий ринок (економіка), демократичний світоустрій (політика), світське утилітарне суспільство (аксіологія) - лягли в основу західного сценарію глобалізації.

Однак у глобальному і віртуалізованому світі з'явилися альтернативні парадигми і в цій області - релігійно-мотивовані політпроекти і неліберальні соціуми, які претендують на глобальний статус (наприклад, Китай з його приматом цілей суспільства над цілями особистості). І це - не більше ніж зворотний бік тих відкриттів, які зробив сам Захід. Адже релятівізувати (секуляризировану) істину - не більше ніж прагматичний імператив і, отже, альтернативна прагматика настільки ж правомірно може претендувати на власну істину.

Просуваючи власну глобальну істину, ми лише наполягаємо на правах власної культури, а підкреслюючи її винятковість - наполягаємо (безпідставно!) на власній винятковості.
Унікальна позиція не вимагає протиставлень і акцентів. Лише наявність альтернативи змушує прихильників певної ціннісної системи консолідуватися й відкрити обличчя. Так і тільки так народжується фундаменталізм. Просуваючи партикулярні європейські цінності в якості абсолютних, ми перетворюємося на культурних фундаменталістів.

І ось, перед обличчям граничних глобальних викликів - способу життя, способу розуміння себе, світу, глобальних цілей - прибічники західного фундаменталізму мобілізують своїх прихильників навколо зрозумілих локальних цінностей

- у світі, в якому слово з книжкового меча перетворилося на фейсбучий горох,

- де ЗМІ стали варіантом тоталітарного інструментарію,

- за часів, коли безліч правд знищила класичну істину, але породила «істину 5.0».

Мак-Люен говорив: «... якщо одна технологія розширить одне або більше з наших почуттів, залучаючи їх у соціальний світ, між ними виникнуть нові пропорції, що в підсумку стане початком нової культури».

Констатуючи зміни нашого почуття істини, слід визнати, що популізм, нетерпимість, розквіт локальних ідентичностей - це технології істини 5.0 - ідеології західного культурного фундаменталізму в період трансформації Заходу і, можливо, закінчення західного проекту як такого.

 

 
Дивитись всі події