Стратегія, яку сьогодні проводить Іран, спрямована не прямо проти США - ні провокації проти окремих танкерів (якщо це все ж справа рук іранців), ні навіть загроза закриття Ормузської затоки не несуть Штатам прямої й істотної загрози. Ця стратегія спрямована на європейські держави, які, принаймні щодо спільного бажання зберегти СВПД (Спільний всеосяжний план дій - угода між США, Росією, КНР, Великобританією, Францією, Німеччиною і Іраном про обмеження ядерної програми Ірану), є партнерами Ірану. Стратегія йде за двома напрямками: 1) посилюється загроза того, що Іран порушить обмеження щодо розвитку власної ядерної програми і 2) кампанії, спрямованої на те, щоб підкреслити здатність Ірану генерувати скачки цін на нафту, які можуть вплинути на Європейський Союз, в більшій мірі , ніж Сполучені Штати або регіональні конкуренти Ірану.
Не дивно, що вибух провокацій в Ірані збігся з переговорами, які ведуться з європейськими партнерами про механізм ослабденія санкцій, наприклад, за допомогою платіжного механізму INSTEX, за допомогою якого європейські компанії можуть вести недоларову торгівлю з Іраном. Події в Перській затоці не можуть підсилити позицію Ірану по відношенню до його супротивникам, але може допомогти домогтися вигоди в переговорах з країнами, інтереси яких стикаються з інтересами США по максимальному тиску на Іран. З огляду на нещодавні скарги іранських політиків щодо неефективності європейських ініціатив, це, ймовірно, засіб для того, щоб сигналізувати європейським колегам про те, що їм необхідно надати більш істотну підтримку Ірану.
Іран підштовхує Європу до протистояння з США
Іран підштовхує Європу до протистояння з США
08.07.2019
1997