Головна » Блоги » Рік після Криту: як Україна може стати найконсервативнішою православною країною світу

Рік після Криту: як Україна може стати найконсервативнішою православною країною світу

17.06.2017
696

Рік минув з моменту проведення Святого й Великого Собору Православної Церкви на Криті, який довго готували, багато критикували, на який покладали великі й малі надії. Усупереч очікуванням, результатом собору не стало ані пасіонарне об'єднання Вселенського православ'я, ані прихід Антихриста і наступний кінець світу. Зате собор став маркером важливого процесу, що дозволяє говорити про зародження альтернативного глобалізаційного проекту в рамках традиційного християнства. Якщо раніше православні церкви мали швидше імідж релікту візантійських часів, то в 2016 році багато хто з них почав закликати до інтеграції, об'єднання, в тому числі й з інославними християнами. Чого тільки варта Гаванська зустріч Папи Франциска і патріарха Кирила, яку в українських ЗМІ бачили, в основному, крізь призму автокефалії і помісності, але в певних православних колах вона була сприйнята як меседж зовсім іншого роду.

Варто згадати, що не всі помісні церкви послали делегатів на собор, і більш того, не всіма його підсумки були визнані задовільними (включаючи навіть церкви, чиї делегати брали участь у розробці документів собору). Одним з головних звинувачень з боку церковних консерваторів тоді стало якраз звинувачення в надмірно екуменічній позиції учасників, які постановили визначати інославних не як єретиків, а як церкви, тобто потенційно рівних учасників діалогу з православними. Це стало причиною обурення як у грецькомовному світі (особливо на Афоні), так і на Балканах, в Румунії (незважаючи на участь румунського патріарха Димитрія в соборі), і в РПЦ (московський патріарх в соборі не брав участі, але своєю зустріччю в Гавані ще більше налаштував проти себе консерваторів).

 

Ближче до кінця 2016 року почали звучати публічні голоси кола православних консерваторів, яких можна умовно назвати ізоляціоністами. Так, у листопаді Синод Болгарської православної церкви ввічливо відмовився приймати документи Критського собору як остаточні, і закликав до подальшої дискусії про їх положення. У Греції проти рішень собору виступили представники Пірейської митрополії. У квітні 2017 року, без офіційної підтримки Елладської православної церкви, було проведено т. зв. Салонікський міжправославний Синаксис, що засудив і рішення Критського собору, і сам факт виходу православ'я за свої межі, діалогу з іншими християнськими напрямками. На цьому Синаксисі виникла пропозиція в червні-липні 2017 року провести антикритський собор в українському Банченському монастирі, куди делегатів запросив єпископ Банченський Лонгин. А в травні Україну відвідав афонський старець Афанасій, відомий своєю дуже консервативною позицією і негативним ставленням до офіційної ієрархії РПЦ на чолі з патріархом Кирилом (позиція, яку поділяє і єпископ Лонгин).

Таким чином, вже цього літа Україна може стати центром тяжіння консервативних православних сил, що протистоять глобалістському православному проекту та ієрархам, які його просувають. З огляду на потенціал керованої консервативним предстоятелем митрополитом Онуфрієм УПЦ (понад 12000 громад, всього на чверть менше, ніж у РПЦ), можна зрозуміти інтерес консервативних православних кіл до України. Консервативна лінія в рамках УПЦ, що протистоїть ієрархам РПЦ, яка відмовляється поминати на службах патріарха Кирила (хоча і не через проукраїнські настрої, а навпаки, вважаючи його курс занадто ліберальним), може отримати підтримку і з боку українських політиків, навіть не дивлячись на сутнісну відмінність причин такої позиції. І важливим показником потенціалу самого руху буде проведення / непроведення в Банченах собору, ймовірно, присвяченого річниці Криту.

Читайте також:

Старообрядці заселяють простір «руского міра»

Не перекривати повітря церкві

 
Дивитись всі блоги