Ще кілька десятиліть тому здавалося, що мрії великих умів епохи Просвітництва про те, що релігія остаточно поступиться місцем розуму, от-от збудуться. Принаймні релігія повністю переміститься в приватний простір особистих переконань, а в просторі публічному - в справах загальнодержавного, а тим більше міжнародного масштабу пануватимуть раціональні аргументи, закони й норми. Ватикан, як живий свідок минулого, залишиться останнім релігійним гравцем на світовій арені, та й то швидше як виняток і данина історії.
Однак події початку XXI століття перевернули світ з ніг на голову. На авансцені історії з'явилося відразу декілька могутніх утворень, які спираються на релігійний світогляд, розвиваються (за допомогою різних методів), не звертаючи уваги на державні кордони, і при цьому претендують на геополітичний вплив. Дані проекти більш-менш цілеспрямовано створюються в різних частинах земної кулі і апелюють до різних релігій. Об'єднує їх те, що вони пропонують власні цінності і кидають виклик тим уявленням про права й свободи людини, мету суспільного розвитку, які склалися в західній цивілізації. Тема цивілізаційних альтернатив, що спираються на давні релігійні традиції, але при цьому використовують найсучасніші засоби просування власних ідеологій тільки починає осмислюватися. Експерти УІСГРА спробували оцінити потенціал головних таких проектів. Їх оцінки лягли в основу інфографіки в журналі "Кореспондент" (випуск від 06.07.2017).
