Перша хвиля е-декларування завершилася восени, тоді розширені декларації подавали чиновники, що займають «відповідальне і особливо відповідальне становище», починаючи від президента і закінчуючи заступниками заступників українських держорганів. При цьому терміни закінчення подання щоразу зривалися. Зрештою чиновники першої хвилі примудрилися задекларували своє скромне збіжжя.
У листопаді 2016 про мільйони багатих слуг бідного українського народу (100 тисяч чиновників і депутатів) говорили всі – гори готівки й золота, святі мощі і церкви. Євросоюз і Америка були «здивовані», побачивши розкіш чиновників злиденної країни. Народні депутати в цілому задекларували 12 млрд. грн.
Скільки декларацій перевірено? І скільки декларантів – покарано? Нацагентство з протидії корупції перевірило лише 3%.
В ухиленні від податків запідозрили 9 депутатів! За поданням Генпрокуратури ними зайнялася Фіскальна служба. Але поки не покараний ніхто. А якщо справа дійде до покарання, вони різко занедужають!
Отже, з цим «контингентом» розібралися і депутатський корпус проголосував за законопроект, про зміни в е-декларуванні, зокрема, Верховна Рада звільнила від нього деякі категорії службовців і зобов'язала подавати е-декларації активістів-антикорупціонерів (які, свого часу, самі були головними ідеологами впровадження е-декларування для чиновників). Антикорупціонери миттєво висловили версію, що депутати їм просто мстяться за е-декларування.
До війни проти прийнятого документа оперативно об'єдналися американське і британське посольства. Засудив закон і єврокомісар Йоханнес Хан: «Зміни до закону про е-декларування – це крок назад, не вперед, і вони повинні бути переглянуті».
За словами члена НАПК Руслана Рябошапки, агентство США з міжнародного розвитку (USAID) повністю зупинило співпрацю з агентством. Він, зокрема, пов'язав це із суперечливим законопроектом. У самому агентстві США з міжнародного розвитку ситуацію поки що не коментують.
Всі чекають на результат боротьби з корупцією, а увагу громадськості знову відволікають на боротьбу з громадськими же активістами. Тактика, спрямована на те, щоб відвернути увагу від головного – відсутній результат!
У рамках другої хвилі декларації до 31.03. 2017 повинні були подати понад 700 000 нових декларантів, у тому числі деякі педагоги й лікарі, тобто е-декларації повинні подати всі держслужбовці України.
Чергова хвиля декларування порушила питання про модернізацію системи електронного декларування. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман різко розкритикував НАПК і сказав, що це відповідальність агентства. Гройсман порадив усім співробітникам НАПК піти у відставку. Глава НАПК Наталія Корчак заявила, що питання з приводу роботи реєстру слід адресувати адміністратору системи – ДП «Українські спеціальні системи» і відмовилася йти у відставку.
З системою електронного декларування в Україні від самого початку все пішло не так. Спочатку її відмовилися сертифікувати, потім провели перезапуск, але вона все одно стабільно не працювала. Якщо брати за дату запуску системи 1 вересня 2016 року, виникає питання, чому за майже півроку існування розробники так і не зуміли досягти стабільної роботи такого важливого для країни інструменту.
Як часто буває, правильна ідея і задумка переросла в національну технічну ганьбу, стала доказомн непрофесіоналізму й безвідповідальності.
Але є ще цікава думка, яке не можна не озвучити: політолог Вадим Карасьов зазначає, що скандал пов'язаний зі спробою послабити довіру до НАПК у суспільстві. З іншого боку, це може стати спробою приборкати нові антикорупційні органи. Але, швидше за все, все залишиться як є, інакше буде конфлікт із Заходом, який довго домагався запуску НАПК.
Е-декларування підтримує своїм прикладом і Президент України Петро Порошенко. Він подав електронну декларацію за 2016 рік, задекларував 12 млн 295 тис. 570 гривень доходів. Зокрема, його заробітна плата склала 366 342 гривні, дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав - 26 252 гривні, а відсотки (Міжнародний інвестиційний банк) – 11 902 976 гривень.
Дохід дружини президента Марини Порошенко склав 75 тис. гривень у 2016 році.
У декларації президента Петра Порошенка за 2014 рік була вказана сума сукупного доходу в розмірі 368,94 млн грн., В 2015 році 62,16 млн грн.
Народ України виснажив свої докризові запаси, але й у Президента доходи вже не ті!
До того ж, наприкінці січня 2017 року Порошенко закрив Липецьку фабрику, позбувшись при цьому головного аргументу критиків проти нього, який звучав останнім часом все голосніше. Для бізнесу Липецьк був йому необхідний, але політичні міркування нарешті переважили.
Плюс Акціонери суднобудівного заводу "Ленінська кузня" (83% належить П. Порошенко) на загальних зборах вирішили (декомунізувати) перейменувати підприємство в "Завод" Кузня на Рибальському ".
Політичну картину може зіпсувати прийняття від «влади» анексованого Севастополя компенсації за майновий комплекс «Севморзаводу» (м. Севастополь), який належав йому до моменту націоналізації в 2014 році. Ще в 2015 році Порошенко задекларував завод в якості свого активу.
Швидше за все, він збирається на другий термін, а ось чи піде, буде зрозуміло вже в 2017 році.
По суті, 2017 рік дасть відповідь на питання: чи оголосить Україна дефолт в 2019 році, коли необхідно буде погасити 5,2 млрд доларів кредиторам і в 2020 році майже стільки ж. Якщо в цьому році торговельний баланс знову буде негативним, то ситуація стане практично безнадійною - дефолт країни буде неминучим і в 2019 році доведеться знову сідати за стіл переговорів з кредиторами про додаткову реструктуризації (рік виборів президента).
Однак, якщо кредитори і підуть на повторну реструктуризацію, то тільки не під чинного президента.
Читайте також: