За Дж. Марком
У той час як Китай бореться з майновою кризою, високим рівнем безробіттям серед молоді, низьким рівнем довіри до бізнесів, а також заборгованостями місцевих органів влади, можна було б очікувати, що уряд вкладе всі сили у виведення країни з економічного застою. Але зустріч найвищих китайських лідерів цього місяця готується запропонувати зовсім інший набір реформ.
Замість того, щоб зосередитися на поточних проблемах Китаю, Третій пленум Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю (КПК) підготує Китай до конфронтації зі Сполученими Штатами шляхом створення галузей, що працюють на основі великих інвестицій у передові технології. Ця програма спрямована на зміцнення впливу партії на китайське суспільство. Він також наголосить на відході Китаю від своєї давньої економічної стратегії зростання заради зростання.
Серед політичних заходів, які, як очікується, будуть оголошені на пленумі 15-18 липня, будуть реформи з реструктуризації податкової та фіскальної політики, а також тісніша координація регіонального економічного розвитку. Обидві політики зміцнять роль центрального уряду у керівництві розвитком. Ймовірно, також буде зроблено заяви про підтримку приватного сектору Китаю, на частку якого припадає понад 60 відсотків валового внутрішнього продукту та понад 80 відсотків міської зайнятості. Але Сі та його підлеглі підкреслили, що політичний маятник рішуче хитнувся у бік етатистських рішень.
Ця стратегія не принесе жодного перепочинку населенню та підприємствам, які втратили волю чи кошти для інвестицій. Прагнення Пекіна до того, що він називає «високрівневою соціалістичною ринковою економікою», заснованої на «нових якісних продуктивних силах», буде підкріплено готовністю Сі бачити, як китайський народ, особливо молодь, «ковтає гіркоту» в гонитві за національними ідеалами. Державні ресурси скеровуються на дослідження та розробки та промислові субсидії, а не на соціальні програми.
Пекін виправдовує цей політичний зсув необхідністю, що була виккликана проблемами національної безпеки або те, що Державна рада, оголошуючи про пленум, назвала «все більш жорсткою міжнародною конкуренцією» зі Сполученими Штатами та їх союзниками, оскільки вони посилюють контроль над потоком технологій і капіталу в Китай. В результаті Пекін віддає пріоритет «високрівневій технологічній самодостатності», інвестуючи десятки мільярдів доларів у дослідження в галузі передових напівпровідників, квантових обчислень, нових типів відновлюваної енергії тощо. Ця високооктанова промислова політика змушує уряд підтримувати державні підприємства та обирати переможців серед приватних компаній для досягнення швидкого зростання в «цілеспрямованому прагненні технологічного прогресу», як писав Артур Кребер у нещодавній статті Інституту Брукінгса.
Очікується, що пленум також оголосить про заходи щодо скорочення обмежень на пересування громадян Китаю із сільської місцевості до міст, і таким чином, очевидно, запропонує нові можливості мільйонам людей, які не отримали вигоди від зростання країни. Але Пекін, схоже, не проводить політику створення для них робочих місць. Він також не робить адекватних кроків — ні соціальних програм, ні фіскального стимулювання для підвищення споживання — які б допомогли всім тим, хто відчуває тягар безробіття серед молоді, зниження доходів, падіння цін на житло, скорочення корпорацій і проблем на фондовому ринку.
Китай явно вирішив направити всі наявні ресурси на технології наступного покоління, нехтуючи підтримкою переважної більшості населення, якому важко зводить кінці з кінцями за межами технологічного сектора. Це свідчить про те, що Сі у результаті отримає блискучі нові галузі, що побудовані на слабкому економічному фундаменті.
Читайте також:
Внаслідок замаху на передвиборному мітингу в Пенсільванії поранено Дональда Трампа