Головна » Блоги » 450 км vs. 241 км

450 км vs. 241 км

18.09.2015
12378

«Ми повинні, врешті-решт, прийняти важливе політичне рішення. Ми повинні сказати, що лінія розмежування на Донбасі стає тимчасовою лінією, яка відсікає окуповані території Луганської та Донецької областей від України»

Леонід Кравчук, серпень 2015

Відносини між двома країнами, що володіють найсильнішими у світі арміями, ускладнилися. Над світом в черговий раз нависла загроза глобального протистояння.

На цей раз світ зійшовся клином на середній по всім параметрам державі з населенням у кілька десятків мільйонів людей, яке було розділено на дві зони впливу — одну контролювали США і Європа, іншу — «росіяни». За допомогою іноземних кураторів кожна з частин колись єдиної країни укомплектувала власну армію, які зійшлися в кровопролитних боях.

Протягом першого року війни, після руйнування кількох міст, найбільшого регіонального міжнародного аеропорту, загибелі десятків тисяч солдатів і мирних жителів, стало зрозуміло, що жодна зі сторін не зможе перемогти завдяки тільки військовій силі. На допомогу спливаючим кров'ю бойовим підрозділам приходили з одного боку «добровольці» ззовні, з іншого — «сили ООН».

Економіка лежала в руїнах, кількість жертв вимірювалися величезними цифрами. Значна частина країни (за якою стояла Америка) скромно називала війну «смутою», а їхні опоненти — «Вітчизняною визвольною війною».

Питання: скільки років знадобилось сторонам, щоб перейти від війни до діалогу і знову об'єднатися?

Відповідь: поки невідомо (протистояння триває), але з моменту початку війни минуло 65 років, а країна залишається розділеною на дві ворогуючи частини — Північну Корею та Південну.

Якщо описані події вам щось нагадали, то наступне питання буде таким: скільки потрібно жертв, років і сил України, щоб усвідомити помилковість шляху, на який ми вступили і який, як видно з історії, веде в нікуди?

Чому, замість того, щоб наполягати на тому, що Донбас — це Україна і всіма можливими засобами доводити цю тезу конкретними справами, ми фактично облаштовуємо кордон і привчаємо українців до думки про те, що Донбас втрачений назавжди?

Людські вчинки залежать від того, як ми мислимо, а значить те, що формується в головах, рано чи пізно стане реальністю. І чи не додадуться до 450 реальних кілометрів роздільної смуги багато і багато кілометрів «віртуальних», що пройдуть в розумах і серцях тих, кого зараз називають «переселенцями»?

Дві частини Кореї, нагадаю, розділяють лише 241 км демілітаризованої зони. Правда вже більше 60 років.

 
Дивитись всі блоги