За Е.А. Летемом
Ознаки загострення суперництва в Арктиці очевидні. Відповідно до звітів, Росія за останні роки різко розширила свою військову присутність в регіоні, створивши «нові арктичні командування, нові арктичні бригади, відремонтовані аеродроми і іншу інфраструктуру, глибоководні порти, нові військові бази вздовж свого арктичного узбережжя, посиливши протиповітряну оборону і берегові ракетні комплекси, радари раннього попередження та багато інших об'єктів уздовж арктичного узбережжя».
Китай також л в регіоні криголам, відкривши дослідні станції в Ісландії і Норвегії і, як повідомляється, розглядає можливість розміщення підводних човнів в Арктиці як засіб стримування ядерної атаки.
Сполучені Штати також посилили свою військову присутність в Арктиці, відновивши 2-й флот для операцій в Північній Атлантиці і Арктиці, ініціювавши операції зі свободи судноплавства в арктичних водах, розмістивши бомбардувальники B1-В в Норвегії і мобілізуючи країни НАТО для посилення своїх збройних сил розгортання в регіоні.
Зростаюча інтенсивність цієї боротьби за багатство, владу і безпеку пояснюється двома факторами. З одного боку, це результат розширення доступу до величезних природних ресурсів регіону. Прискорене танення морського льоду відкрило нові морські шляхи через регіон і підвищила доступність величезних ресурсів, які він містить. І ці ресурси дійсно величезні. Різні дослідження показують, що в Арктиці є приблизно 22 відсотка світових запасів викопного палива, з яких близько 90 мільярдів барелів нафти і 47 трильйонів кубічних метрів природного газу розташовані під спірними міжнародними водами регіону.
Однак, можливо, найголовніше для зростаючої напруженості в Арктиці - це суперництво великих держав в просторі, який кожна вважає все більш важливим для своїх національних інтересів. Іншими словами, вони є продуктами зіткнення національних уявлень про арктичні і «близькоарктичні» інтереси Сполучених Штатів, Росії та Китаю.
В міру того, як економічні і геополітичні ставки зростають, взаємодія цих конкуруючих і суперечних один одному видінь, ймовірно, викличе ще більше непорозумінь, розбіжностей і, можливо, навіть відкритих бойових дій. Саме цю останню можливість - що найхолодніша холодна війна може стати гарячою, - президенти Джо Байден, Володимир Путін і Сі Цзіньпін повинні мати на увазі, реалізуючи свої арктичні плани в найближчі роки.
Читайте також:
Стрілки годинника судного дня знову наблизилися до півночі
Заява про нездійсненності Мінська і виправдання Трампа: Топ-5 подій тижня