Раніше цього тижня в ході перестрілок було вбито двох солдатів з етнічно вірменського анклаву Нагірний Карабах і одного азербайджанського військовослужбовця. Баку заявив, що почав кампанію у відповідь, яка отримала назву операції «Помста», після того, як вірменські бойовики атакували азербайджанські війська і спробували захопити територію, контрольовану російськими миротворцями.
Повідомляється, що в останні місяці Росія передіслокувала в Україну деяких своїх ветеранів-миротворців з Нагірного Карабаху, замінивши їх новобранцями. Москві на тлі західних санкцій складніше підтримувати своїх давніх союзників на пострадянському просторі. Недоброзичливці президента Азербайджану Ільхама Алієва кажуть, що Баку справедливо розсудив, що Москва не в змозі покарати його за порушення режиму припинення вогню і використовує українську кризу як можливість для удару по підтримуваних Вірменією позиціях у Нагірному Карабаху та навколо нього.
Азербайджан відкидає звинувачення у спробі підриву угоди про припинення вогню від 2020 року, натомість звинувачуючи «незаконні вірменські формування» у грубому порушенні перемир'я. У Баку стверджують, що ці вірменські формування, які азербайджанські ЗМІ називають бойовиками та терористами, могли діяти з території, контрольованої російськими миротворцями. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на засіданні уряду в четвер відкинув претензії Баку, заявивши, що наразі в Нагірному Карабаху немає вірменських військ.
Обидві сторони тонко натякнули на невдоволення російською миротворчою місією. «Ряд подій, що відбулися в Нагірному Карабаху з 2020 року, у тому числі й останніми днями, викликають у вірменської громадськості питання щодо змісту та характеру миротворчої операції в Нагірному Карабаху. У цьому контексті необхідно терміново узгодити деталі проведення там миротворчої операції», — сказав Пашинян, маючи на увазі ймовірні порушення Азербайджаном режиму припинення вогню.
Міноборони Росії у четвер звинуватило азербайджанських військових у порушенні угоди про припинення вогню у районі висоти Сарибабу у Шушинському районі. «Закликаємо сторони виявляти стриманість і дотримуватися режиму припинення вогню», — заявили в четвер у МЗС Росії. «Розраховуємо, що існуючі протиріччя будуть вирішені виключно дипломатичним та політичним шляхом, з урахуванням позицій обох сторін та у суворій відповідності до заяви, прийнятої лідерами Росії, Азербайджану та Вірменії 9 листопада 2020 року». Європейський Союз приєднався до Москви, закликавши всі залучені сторони «деескалювати ситуацію, повністю дотримуватися режиму припинення вогню і повернутися за стіл переговорів для пошуку рішень шляхом переговорів».
Військові зусилля Азербайджану в 2020 році підтримувалися і значною мірою координувалися Туреччиною. Згідно з аналізом, проведеним Reuters, за місяці, що передували конфлікту, військовий імпорт Азербайджану з Туреччини збільшився в геометричній прогресії. Багато хто вважає, що безпілотники Bayraktar TB2, надані Туреччиною у великих кількостях і, як повідомляється, експлуатовані безпосередньо турецькими військовослужбовцями, дали Азербайджану перевагу на полі бою. Незважаючи на те, що напруження, що зростає в Нагірному Карабаху, загрожує зривом перемир'я між Єреваном і Баку, Туреччина, яка в попередні роки стала одним із найближчих військових союзників Баку, продовжує тіснити Вірменію в ході сепаратних переговорів щодо нормалізації дипломатичних відносин. Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен. Його турецький колега Мевлют Чавушоглу у телефонній розмові в четвер заявив, що Вашингтон «готовий до взаємодії на двосторонній основі з партнерами-однодумцями та через нашу роль співголови Мінської групи ОБСЄ для сприяння діалогу між Азербайджаном та Вірменією та сприяння досягненню довгострокового політичного врегулювання конфлікту», йдеться у повідомленні Держдепартаменту.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган зустрівся з Володимиром Путіним у російському курортному місті Сочі в п'ятницю. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання, чи обговорюватимуть два лідери нагірно-карабахські зіткнення, не виключив, «що президенти обміняються думками у зв'язку з цим загостренням».
Читайте також:
Сирія – головна тема переговорів у Сочі
Тайвань після візиту Пелосі: війна, блокада чи возз'єднання?