Виверження підводного вулкану, яке сталося на вихідних на території острівної держави Тонга в Тихому океані та супроводжувалося цунамі, стало одним із найпотужніших протягом останніх років. Дані про постраждалих поки що не повні, влада повідомляє про кілька підтверджених загиблих, проте ні повноцінний збір інформації про катастрофу, ні повноцінна рятувальна операція поки що не можливі, оскільки в повітрі досі багато вулканічного попелу, що ускладнює роботу рятувальної авіації. Тим часом ООН уже займається організацією допомоги постраждалим і, що також важливо, рефлексією щодо алгоритму поведінки в таких ситуаціях у майбутньому.
Голова Генеральної Асамблеї ООН Абдулла Шахід, говорячи про руйнівне виверження вулкану, зазначив, що ця ситуація оголила особливу крихкість малих острівних держав з економікою, що розвивається (SIDS), перед лицем стихійного лиха. За словами Шахіда, малі острівні держави мають дуже обмежений потенціал протистояння стихії, тому що там мало високих місць, де можна сховатись від цунамі, більшість важливих інфраструктурних об'єктів знаходяться поблизу берегової лінії, ґрунтові води можуть моментально забруднитись. В результаті, таким державам як Тонга важко самостійно протистояти виверженням вулканів, цунамі, тайфунам та іншим стихійним лихам. А кількість останніх, у зв'язку зі зміною клімату, лише збільшуватиметься. Вирішенням проблеми Шахід бачить імплементацію "Сендайської рамкової програми зі зниження ризику лих на 2015–2030 рр.", в якій наголошується на необхідності спільної роботи міжнародного співтовариства для зміцнення здатності малих острівних держав протистояти стихійним лихам. Таким чином, у міру подальшого посилення ризиків у ході кліматичних змін доля малих острівних держав все більше буде пов'язана з ефективною роботою системи міжнародних відносин, зокрема, інституцій ООН.