За Дж. Ліпськи
Хоча Китай жодного разу не згадується у спеціальній заяві саміту G7 про економічну безпеку, не варто помилятися, вся справа саме в Китаї. Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда зробив питання боротьби з економічним тиском Китаю пріоритетом для японської G7, і своєю заявою лідери досягли того, що, ймовірно, стане довгостроковою спадщиною саміту. Головне питання, яке виникло у Хіросімі, полягало в наступному: чи зможуть лідери зберегти єдність у протистоянні з Росією та використати цю колективну силу у боротьбі з Китаєм? Спеціальна заява є першою конкретною ознакою того, що відповідь позитивна. Два роки тому під час британського саміту Великої сімки в Корнуоллі важко було повірити, що європейські лідери підпишуться під заявою, яка була так конкретно адресована Пекіну. Але після того, як Китай почав тиск на Литву за підтримку Тайваню, настрої на континенті почали змінюватися. Зараз всі лідери G7 взяли на себе зобов'язання створити нову платформу для координації швидкого реагування, якщо метою стане якась конкретна країна. Вони також прискорюють просування нових ланцюжків поставок і намагаються використовувати партнерство для інвестицій у глобальну інфраструктуру як альтернативу ініціативі «Один пояс, один шлях».
У заяві не уточнюється, які ще конкретні кроки зробить група для боротьби з тим, що вони називають тривожним зростанням випадків економічного примусу. При цьому використання механізмів санкційного тиску самим Заходом «великою сімкою» визнається легітимним, оскільки ці інструменти мають правову основу та є виправданою відповіддю на порушення міжнародного права. Таким чином, «Велика сімка» продемонструвала, що вона все більше зосереджуватиметься на Китаї і намагатиметься дотримуватись у цьому питанні скоординованого політичного підходу.
Читайте також:
Маск проти Сороса та Bellingcat
Ердоган лідирує на президентських виборах у Туреччині, але набирає менше 50% голосів